Критерії
оцінювання
навчальних
досягнень учнів 10 класу
з географії тема
«Країни Азії»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії навчальних досягнень учнів |
|
I.
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розрізняє окремі поняття «рівень урбанізованості
країни» та «темпи урбанізації»; |
|
2 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює домінуючі складники первинного,
вторинного та третинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн,
що розвивається на елементарному рівні, розрізняє один або кілька понять ( «рівень урбанізованості
країни» та «темпи урбанізації») |
|
|
3 |
Учень (учениця) дає нечіткі характеристики промислових виробництв та послуг
окремих країн регіону; за допомогою вчителя знаходить на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові
райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й
туристичні центри країн; може самостійно розрізнити окремі географічні поняття |
|
|
II.
Середній |
4 |
Учень (учениця) частково відтворює комплексну економіко-географічну
характеристику Японії, Китаю, Індії; дає нечітке
визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає домінуючі складники первинного,
вторинного та третинного секторів економіки високорозвиненої країни та країн,
що розвивається; під час відповіді намагається користуватись географічною картою найбільші міста країн, світові
міста, промислові райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти,
фінансові й туристичні центри країн |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює комплексну економіко-географічну
характеристику Японії, Китаю, Індії; описує особливості спеціалізації сільського господарства та
розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості. Намагається
робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково проектує вплив демографічних процесів на
працересурсний потенціал країни; |
|
|
6 |
Учень (учениця) самостійно дає більшість
визначень, передбачених темою уроку, відтворює комплексну економіко-географічну характеристику
Японії, Китаю, Індії;м особливості спеціалізації сільського господарства та
розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості. На середньому рівні
володіє географічною номенклатурою та картою найбільші міста країн, світові міста, промислові
райони, технополіси, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові й
туристичні центри країн; |
|
|
III.
Достатній |
7 |
Учень (учениця) має достатні географічні знання й
застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про особливості спеціалізації сільського
господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості; уміє використовує тематичні карти для обґрунтування
особливостей системи розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у
межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для
обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні; проектує вплив демографічних
процесів на працересурсний потенціал країни |
|
8 |
Учень (учениця) засвоїв основні уявлення про особливості спеціалізації сільського
господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості. Уміє наводити
приклади промислових виробництв
та послуг окремих країнрегіону; використовує
тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, розміщення
виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників
соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі
та регіоні |
|
|
9 |
Учень (учениця) на достатньому рівні володіє
навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних
робіт; має чіткі уявлення про динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення окремих країн
Азії на основі аналізу статево-вікових
пірамід; пояснює особливості спеціалізації сільського
господарства та розміщення основних районів (центрів) обробної промисловості;
основні напрямки експорту капіталу й технологій та
закордонного підприємництва Японії; майже безпомилково
працює з картографічним матеріалом використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи
розселення, розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги
показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього
місця у світі та регіоні |
|
|
IV.
Високий |
10 |
Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну
картину світу, здійснює оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн; роль державних інституцій та
громадянського суспільства у розвитку країни; пояснює динаміку чисельності та
статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід;
особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних
районів (центрів) обробної промисловості; порівнює чинники міжнародної
спеціалізації Японії, Китаю, Індії; дає
розгорнуту відповідь
про основні напрямки експорту капіталу й технологій
та закордонного підприємництва Японії, відбирає необхідні знання; вільно застосовує
більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє
картографічним матеріаломї ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами
процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю |
|
11 |
Учень (учениця) має глибокі знання про динаміку чисельності та
статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід; порівнює чинники міжнародної спеціалізації
Японії, Китаю, Індії; позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці
та культурі Японії, Китаю та Індії, аргументує свої твердження й висновки про причини нерівномірності економічного
розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії; перспективи взаємовигідного співробітництва України з країнами Азії, знаходить та систематизує необхідну
інформацію для характеристики країни; основні напрямки експорту капіталу й
технологій та закордонного підприємництва Японії, на високому рівні аналізує та використовує
картографічну інформацію ілюструє добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами
процеси інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю |
|
|
12 |
Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними
знаннями в межах вимог навчальної програми, самостійно аналізує динаміку чисельності та
статево-вікову структуру населення окремих країн Азії на основі аналізу статево-вікових пірамід; що до перспектив взаємовигідного співробітництва України з країнами
Азії, порівнює чинники міжнародної спеціалізації Японії, Китаю, Індії;
позитивні та негативні насліди глобалізації в економіці та культурі Японії,
Китаю та Індії, робить відповідні висновки й узагальнення про основні
напрямки експорту капіталу й технологій та закордонного підприємництва Японії, про причини нерівномірності економічного
розвитку окремих районів у Китаї, Японії та Індії; вільно володіє
картографічною інформацією та творчо її використовує, ілюструє
добірками статистичної інформації, графіками, діаграмами процеси
інформаційно-технологічного прориву Японії та Китаю |

Немає коментарів:
Дописати коментар